avangard-pressa.ru

Охорона та збереження лісових ресурсів - Экология

Лісові ресурси підлягають охороні і захисту, що передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на їх збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, на їх захист від шкідників і хвороб. Важливого значення набувають заходи по збереженню лісових ресурсів в процесі їх використання.

Забезпечення охорони та захисту лісів має загальнодержавне та регіональне значення, покладається на центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, постійних лісокористувачів.

Для покрашення стану лісів і лісових земель необхідно застосовувати такі технології, прийоми та методи, які дозволили б зберегти продуктивність, життєдіяльність, відтворення лісів. Заходи мають бути спрямовані на підвищення родючості ґрунтів (меліорація земель, запобігання водній і вітровій ерозії ґрунтів, заболоченості, засоленості земель та іншими процесами, що погіршують стан ґрунтів), на своєчасний та ефективний догляд за лісовими культурами, важливого значення набуває повне та ефективне використання земельних ділянок лісового фонду для вирощування лісів, поліпшення їх вікової структури, зменшення площі земель, не вкритих лісовою рослинністю, стійкими деревостанами, охорона лісів від пожеж та самовільних порубів, захист від шкідників і хвороб — обов'язкова складова цих заходів.

Охорона лісів здійснюється в процесі спеціального використання лісових ресурсів, при заготівлі деревини. Заготівлю деревини проводять при наявності пильного контролю, тільки в межах розрахункової лісосіки. Розрахункова лісосіка — це щорічна норма заготівлі деревини в процесі рубок, що обчислюється під час лісовпорядкування і затверджується для кожного лісокористувача з врахуванням групи порід лісів.

З метою охорони лісових ресурсів проводять такі види рубок: санітарні рубки, рубки догляду за лісом, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів тощо, лісовідновні рубки в дерево станах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості.

Санітарні рубки проводять у лісах заповідників, заповідних і рекреаційних зон національних природних і регіональних ландшафтних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ для на лаштування протипожежних розривів та реконструкції малоцінних дерево станів.

У лісах, що захищають нерестовища цінних промислових риб, лісах зон господарської діяльності і господарських національних природних парків, у лісах регіональних ландшафтних парків, а також у гірських лісах проводять рубки, що спрямовані на збереження захисних, протиерозійних, водорегулюючих та інших корисних властивостей лісів.

Рубки догляду, як виняток, допускаються у лісах на лікувально-оздоровчих територіях, у лісах населених пунктів, лісопаркових зон, державних лісових смугах тощо. В деяких випадках, в особливо захисних ділянках лісу може бути повністю або частково заборонено застосування окремих видів рубок.

Значна увага приділяється відновленню лісів та лісорозведенню, що спрямовується на поліпшення навколишнього природного середовища. Відновлення лісів забезпечується на землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища тощо). Роботи, пов'язані з відновленням лісів, провадяться способами, що забезпечують створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід за спеціальними програмами і проектами, що розробляються державними органами лісового господарства.

На землях, призначених для насадження лісів, а також землях, непридатних в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо) займаються лісорозведенням. Лісорозведення проводиться способами, що забезпечують створення лісових насаджень з високими продуктивними і захисними властивостями з метою підвищення лісистості території, запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища.

Обсяги і способи робіт щодо відновлення лісів та лісорозведення визначаються на підставі спеціальних обстежень, враховують при цьому фактичні зміни у лісовому фонді та стан земель, що підлягають залісенню.

Працівники служби лісової охорони [3]:

• запобігають порушенням правил охорони і захисту лісів, установленого порядку використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду та іншим діям, що можуть негативно впливати на ліс;

• здійснюють заходи щодо підвищення протипожежної стійкості насаджень, запобігання виникненню, розповсюдженню лісових пожеж та ліквідації, а також щодо захисту лісів від шкідників і хвороб;

• сприяють організації та розвитку мисливського господарства, охорони і розведенню диких звірів і птахів.

Місцеві органи влади сумісно з працівниками лісового господарства з метою забезпечення охорони лісів в процесі їх використання надають земельні ділянки лісового фонду у тимчасове спеціальне користування, для здійснення культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних, заходів проведення науково-дослідних робіт. Впроваджують заборону на відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки. Одночасно організовують благоустроєні земельні ділянки для культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон відпочинку.

Усі ліси України за своїм державним, екологічним і господарським значенням відповідно до постанов Кабміну віднесені до лісів першої (55,8 %) та другої групи (44,2 %).[9] У лісовому фонді Держкомлісу площа лісів першої та другої групи складає 48,8 % і 51,2 %. Ліси першої групи ділять на чотири категорії зависності [2]:

А - ліси санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення (зелені зони навколо населених пунктів);

Б - ліси, яким властиві переважно захисні функції (протиерозійні ліси і захисні смуги);

В - ліси переважно водоохоронного призначення (ліси вздовж берегів річок, озер);

Г - ліси спеціального, цільового призначення (заповідники, парки тощо).

До лісів другої групи віднесені експлуатовані часи з режимом, який забезпечує збереження водоохоронних і захисних функцій лісу.

Охорона лісових ресурсів – це система науково обґрунтованих біологічних, лісотехнічних, адміністративних, правових та інших заходів, спрямованих на бережливе, раціональне використання і відновлення лісів для посилення їх природоохоронних, господарських та інших корисних природних властивостей. Охорона лісових ресурсів у військах здійснюються у відповідності з Лісовим кодексом України, а також з іншими природоохоронними нормативно-правовими документами, наказами і директивами Міністерства оборони України.

За Міністерством оборони України закріплені ліси, які є частиною лісів Державного лісового фонду України. Ведення господарства в цих лісах здійснюються у відповідності з вимогами Лісового кодексу України та наказів МО України. Безпосередньо веденням господарства в них займаються військові лісгоспи або лісництва. На начальників військових лісгоспів (лісництв) і командирів частин у зоні їх діяльності покладається охорона лісів від пожеж, самовільних вирубок, інших лісопорушень, проведення відпуску лісу, організація побічного користування і відновлення лісових ресурсів.

Відпуск лісу в закріплених за військовими лісгоспами лісах проводиться за дотриманням діючих Правил відпуску деревини, інструкцій та настанов. Розмір лісу по лісгоспу не повинен перевищувати встановленої для нього лісовпорядкуванням розрахункової лісосіки. Забороняється вирубка лісу без лісорубочного квитка, який виписується військовим лісгоспом і є документом, що дає право на вирубку.

При видачі квитків та вирубку і на побічне користування військові лісгоспи повинні довести до користувачів встановлені командиром військової частини, начальником гарнізону умови допуску робітників до робочих місць, термін проведення робіт, маршрути пересування транспорту, способи вивезення деревини.

Військові частини, дислоковані на території військового лісгоспу, повинні:

- організувати охорону лісу на технічних територіях, а також на лісових ділянках, які передані під охорону військовим частинам;

- забезпечити охорону лісів від пожеж та самовільних вирубок під час навчань та стрільб;

- своєчасно попереджувати військові лісгоспи про проведення занять з бойової стрільби і виконання підривних робіт;

- узгоджувати з військовими лісгоспами місця прокладки шляхів для колон транспорту та техніки, відкриття учбових бліндажів та інші заходи які проводяться військовими частинами за межами полігонів і які можуть завдати шкоди лісовому господарству;

- надавати допомогу військовим лісгоспам у виконанні лісогосподарських робіт, в охороні лісів;

- надавати можливу посильну допомогу в гасінні лісових пожеж у порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України.

Комплексне та екологічне використання лісових ресурсів потребує диференційованого підходу до розробки заходів раціонального їх використання, відновлення і охорони. Основними серед яких є:

- економне і господарське використання деревинної сировини;

- впровадження безвідходних технологій виробництва в лісозаготівельній та деревообробній промисловості, підвищення рівня інтенсивності лісогосподарського виробництва;

- випереджаючий розвиток хімічної та хіміко-механічної переробки м'яколистяної ппромисловості

- дрібнотоварної деревини і деревних відходів (що дасть змогу збільшити виробництво

- лісових матеріалів при розміреному зростанні обсягів лісозаготівель і вирубки лісів);

- якісне і своєчасне лісовідновлення

- належний догляд за лісонасадженнями (включаючи раціональне обмежене вирубування);

- створення полезахисних та лісоохоронних лісосмуг, рекреаційних і заповідних

- лісопаркових зон та масивів;

- раціональне використання і збереження ягідних, кормових, технічних і лікарських рослин;

- запобігання лісовим пожежам;

- реалізація цільової комплексної програми створення постійної лісосировинної бази для

- целюлозно-паперової промисловості за рахунок вирощування лісів на спеціальних

- плантаціях;

- підвищення рівня екологічної освіти та виховання свідомого ставлення населення

Висновки

Проблеми використання лісових ресурсів :

1) скорочення площі лісів через розширення сільськогосподарських угідь, вирубки лісів, з метою господарського використання деревини, у зв'язку з будівництвом і т.д.

За останні 200 років площа лісів Землі скоротилася приблизно в 2 рази. Щорічно у світі знищуються ліси на площі 125 тис. кв. км, що дорівнює території Австрії і Швейцарії разом узятих (в основному в країнах, що розвиваються,). У високорозвинених державах лісові масиви скорочуються і деградують у зв'язку з забрудненням повітряного середовища і ґрунтів.

2) зменшення лісових територій через надмірну вирубку, у результаті чого верхній шар ґрунту, неукріплений коренями, вимивається або виносеться вітром; земля деградує; трав'яний покрив пасовищ бідніє.

Шляхи вирішення проблем :

1) комплексна переробка лісової сировини;

2) не вирубувати лісу в обсязі, що перевищує їхній приріст;

3)лісовідновлюючи роботи;

4) контроль за якістю вод, повітря;

5) заміна деревини іншими конструкційними матеріалами і джерелами палива.